Bolohivska zemlja

Izvor: Wikipedija
Prijeđi na navigaciju Prijeđi na pretraživanje

Bolohivska zemlja (ukr. Болохівська земля, Болоховська земля, Болохівщина) je bila povijesna zemlja koja je postojala od 11. do 13. stoljeća između gornjeg toka rijek Južnog Buga i Teteriva, na teritoriju današnje države Ukrajine.[1]

Graničila je s galičkom, galičko-volinskom i kijevskom kneževinom.[2] Nalazila se na sjeveru od Braclavšćine.

U Bolohivskoj je zemlji živjelo slavensko pleme Bolohovaca, a osim njih ondje su živjeli Bužani, Volinjani i Duljibi. Volinjani i Duljibi su zajedno s Bolohovcima živjeli na sjeveru i u središnjem pojasu suvremene Hmeljnicke oblasti (uz Južni Bug), na jugu (jugozapadu) Žitomirske i sjeveru Vinicke oblasti.

Osnovna gospodarska grana ovih plemena bilo je poljodjelstvo.

Bolohovci su se zajedno s Tivercima i Uličima tvrdo opirali kijevskim i volinskim (vladimiro-volinskim) kneževima koji su ih pokušavali pokoriti.

U Bolohivskoj su zemlji bili poznati gradovi Bolohiv (u izvorima još kao Bolohov, Bolehov, Bolohovo, ljetopisni grad; poslije Ljubartov, današnji Ljubar), Velyki Derevyči, Gubin, Kodub (Kobud, danas Starokonstjantiniv (?) ili Staryj Ostropilj (?)), Kudynka, Božskij i Djadkiv.

Među povjesničarima se je poslije pojavila bolohivska teorija o podrijetlu Kozaka. Po toj teoriji ukrajinski su Kozaci podrijetlom od Bolohovaca.[3] Prvi je spomen na njih na Dnipru od konca 15. stoljeća. Još su u 16. st. "Bolohovcima" nazivali stepske "dobyčnike".[4]

Izvori[uredi | uredi kôd]

  1. Находилась между локальными (местными) водоразделами: на западе — восточные (северо-восточные) склоны Толтровой гряды центральной (средней) полосы Подольской возвышенности (Авратынская возвышенность), где берут начало реки Южный Буг; Смотрич, Збруч (бассейн Днестра); Южная Случь и правые притоки Горыни [Жердь, Бугловка] (→ Припять, бассейн Днепра); на востоке — урочище Лысая Гора (?) на границе Хмельницкой, Житомирской и Винницкой областей у с. Лысогорка (317,7 м н.у.м.; Приднепровская возвышенность), где начинаются истоки рек Тетерев, притоки Случи [Мшанецкая Руда, Поповка, Таранька] (→ Припять, бассейн Днепра), Снивода и её притоки (бассейн Южного Буга)
  2. Рада Михайлова: З політичного, етно-демографічного та культурно-мистецького життя літописної Болохівщини Художня культура. Актуальні проблеми. Збірник наукових праць. — 2008. — Вип. 5. — str .315, 317.
  3. {jezikk|ukr.}} Войтович Л. УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО ЯК ІСТОРИЧНЕ ЯВИЩЕ - УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПІЗНЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ_ ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКА ДЕРЖАВА - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ З ДАВНИНИ ДО ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ - Історія України - статті - шкільна програма 12 класів Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. — 649 с. ISBN 966-02-1683-1
  4. (ukr.) Крип'якевич І. П. Галицько-Волинське князівство. — К., 1984.