Lesja Ukrajinka

Izvor: Wikipedija
Skoči na: orijentacija, traži
Ukrajinska spisateljica Lesja Ukrajinka (1871.-1913.)

Lesja Ukrajinka (ukr. Леся Українка) je pseudonim za jednu od najpoznatijih ukrajinskih spisateljica i društveno-političkih aktivistica Larisu Petrivnu Kosač-Kvitku (ukr. Лариса Петрівна Косач-Квітка - Larysa Petrivna Kosač-Kvitka); (Novograd-Volinjskij, 13. veljača 1871. - Surami, 1. kolovoz 1913.). Lesja je rođena u današnjoj Žitomirskoj oblasti koja je tada bila sastavni dio Ruskog carstva, ali je od malih nogu odgojena u ukrajinskom spisateljskom duhu s obzirom da je bila drugo dijete ugledne ukrajinske spisateljice Olge Drahomanov-Kosač (književni pseudonim Olga Pčilka).

Unatoč tome što Lesja s očeve strane nije imala isključivo ukrajinske korijene, njezina majka je imala vrlo veliki utjecaj na njezin književni razvoj proukrajinske orijentacije, a u privatnom domu govorio se i koristio isključivo ukrajinski jezik. Lesja je zahvaljujući majci imala privatne poduke iz ukrajinskog jezika i nastojala je izbjeći obvezne osnovne škole u kojima se podučavao isključivo ruski jezik. Lesja je do svoje četvrte godine naučila čitati, a zajedno sa svojim bratom Mihajlom u narednom periodu je naučila jezične osnove 9 svjetskih jezika.

Lesja Ukrajinka je sa svega 8 godina napisala svoju prvu pjesmu «Nada», koja je nastala povodom uhićenja i progonstva njezine tete Olene koja je bila dio pokreta protiv autokratskog ruskog carskog režima. Godine 1879. cijela obitelj se preselila iz središnje u zapadnu Ukrajinu, gradić Luck, a iste godine njezin otac Petro započeo je gradnju kuće u manjem seoskom mjestu Kolodjažne. Majčin brat Mihajlo Drahomanov, ugledni ukrajinski znanstvenik, povjesničar i filozof, također je imao veliki utjecaj u daljenjem razvoju mlade Lesje.

Lesja je tijekom svog života surađivala sa uglednim ukrajinskim glezbenim skladateljem Mikolom Lisenkom i piscem Mihajlom Starickim te je postala jedna od najutjecajnijih ukrajinskih ženskih društveno-političkih aktivista.

Ukrajinska literatura[uredi VE | uredi]

  • Забужко О. Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. - К. 2007;
  • Зеров М. Леся Українка. X. — К. 1924;
  • Музичка А. Леся Українка, її життя, гром. діяльність і поетична творчість. О. 1925;
  • Драй-Хмара М. Леся Українка. Життя і творчість. К. 1926;
  • Леся Українка. Публікації. Статті. Дослідження, т. І — III. 1954 — 60;
  • Одарченко П. Леся Українка і М. П. Драгоманов. Нью-Йорк 1954;
  • Бабишкін О. і Курашова В. Леся Українка. Життя і творчість. К. 1955;
  • Бабишкін О. Драматургія Лесі Українки. К. 1963;
  • Журавська І. Леся Українка та зарубіжні літератури. К. 1963;
  • Спогади про Лесю Українку. К. 1963. 2 вид. 1971;
  • Денисюк І., Міщенко Л. Дивоцвіт. Джерела і поетика «Лісової пісні» Лесі Українки. Л. 1963;
  • Аврахов Г. Художня майстерність Лесі Українки. К. 1964;
  • Кулінська Л. Поетика Лесі Українки. К. 1967;
  • Сверстюк Євген Олександрович|Сверстюк Є. «На полі чести». В кн. Є. Сверстюк, «Собор у риштованні». Париж — Балтімор. 1970, стор. 106 — 12, а також у газ. Літ. Україна, ч. 61, 1963;
  • Леся Українка. Документи і матеріали. 1871—1970. К. 1971.

Vanjske poveznice[uredi VE | uredi]