Maksim Sozontovič Berezovskij

Izvor: Wikipedija
Prijeđi na navigaciju Prijeđi na pretraživanje
Maksim Sozontovič Berezovskij
životopisni podatci
Datum rođenja 27. listopad 1745.
Datum smrti 2. travnja 1777.
Djelo
Poznatija djela Liturgija za Sv. Ivana Zlatoustoga
Hvalite Gospoda
Sonata za violinu i čembalo (1772)
Portal o glazbi
Portal o životopisima

Maksim Sozontovič Berezovskij (ukr. Максим Созонтович Березовський - Maksym Sozontovyč Berezovs'kyj); (Gluhiv, 27. listopad 1745. - Sankt Peterburg, 2. travnja 1777.); je ukrajinski glazbeni skladatelj, dirigent, violinist i operni pjevač. Berezovskij je prvi ukrajinski skladatelj koji je stekao veliki ugled širom Europe, i prvi koji je skladao operu, simfoniju i violinsku sonatu. Njegova najznačajnija djela uglavnom imaju duhovni odnosno crkveni karakter glazbe koji se često može čuti u pravoslavnim i grkokatoličkim crkvama. Nažalost, puno je njegovih kvalitetnih djela izgubljeno u turbulentnim zaraćenim vremenima na prostoru Ukrajine, tako da je samo 3 od ukupno 18 poznatih korala pronađeno.

Duže vrijeme je ukrajinski skladatelj Dmitro Bortnjanskij smatran prvim značajnijim simfonijskim skladateljem, ali je tek u 2002., u vatikanskim spisima, pronađena Berezovska simfonija u C-molu iz 1770. i 1772. godine, zahvaljujući istraživaču Stevenu Foxu. Danas se o Berezovskom relativno malo zna, a njegova biografija je prvi puta donekle rekonstruirana u noveli Nestora Kukolnika iz 1840. godine koja je bila predstavljena u Sankt Peterburgu. Sa sigurnošću se može tvrditi da je Berezovski bio iznimno talentirani skladatelj koji je u svoje vrijeme pripadao ukrajinskoj Zlatnoj trojki, uz Artema Vedelja i Dmitra Bortnjanskog.

Poznata djela[uredi VE | uredi]

Opere:

  • «Demofont» (libr. P. Metastazio, 1773., postavljena 1774., Italija),
  • «Ifigenija» (nezavršena);

Crkvena glazba:

  • Liturgija za Sv. Ivana Zlatoustoga,

Duhovni koncerti:

  • «Ne otverži mene vo vremja starosti»,
  • «Ostrignu serdce»,
  • «Milost' i sude vospoju»,
  • «Slava v v'šnih Bogu»;

Pričesna glazba:

  • «Tvorjaj Angel'i svoja duhu»,
  • «Čašu spasenija primu»,
  • «I pamjat' večnuju»,
  • «Vo vsju zemlju»,
  • «Hvalite Gospoda»,
  • «Blaženi jaže izbral»,
  • «Ne imami inija pomošče».

Ostalo:

  • Sonata za violinu i čembalo (1772.)

Izvori[uredi VE | uredi]

Literatura[uredi VE | uredi]

  • Аскоченский В. Киев с древнейшим его уч-щем Академиею. ч. П. К., 1856:
  • Алексеев М. М. Березовский// сб, «Посев», Од., 1921;
  • Стешко Ф. Березовський і Моцарт, наук. зб. УВУ, ч.ІІІ. Праї а., 1942. передрук.: Музика, 1994. № 4;
  • Маценко П. Дмитро Степанович Бортнянський і Максим Созонтович Березовський, Вінніпег, 1951;
  • Витвицький В. Максим Березовський: Життя і творчість, ДжерсіСіті, 1974; Л., 1995;
  • Лиховид О. Життя коротке — життя вічне//Музика, К.. 1977, № 2;
  • Боровик М. Талант високий — доля трагічна//Культура і житія, 1977, 7 квіт.;
  • Золозова Т. Знахідка — скрипкова соната// Музика, 1982, № 3;
  • Полехін А. Літургія Максима Березовського// Культура і життя,1983, 29 травня;
  • Рыцарева М. Композитор Максим Березовский, Лейпциг, 1983;
  • Степаненко М. Максим Березовський. Соната для скрипки і чембало, К., 1983:
  • Юрчепко М. Загадки однієї біографії//Музика, 1983. №4;
  • він же. Невідомі твори М-Березовського// Музика, 1986, .№ 3;
  • він же. М.Березовський в Італії// Укр. муз. спадщина, вип.1, К., 1989;

Vanjske poveznice[uredi VE | uredi]